Буржуйки

Буржуйка – металева піч, служить для обігріву приміщень, а в окремих випадках і для готування їжі, а також випалу глиняних виробів. Буржуйка, в тому числі і димар, виготовляються з металу. Виходячи з цього піч даного типу характеризується теплової безинерционностью. Тобто приміщення починає нагріватися відразу після розтоплення печі, але і після припинення топки приміщення охолоне практично відразу.

Подібні печі були особливо популярні в першій половині ХХ століття, а також широко застосовувалися в роки другої світової війни. Величезне значення ця піч має для людей старшого покоління, так як буржуйка врятувала велику кількість життів у голодні й холодні часи воєнного періоду.

Буржуйки використовували практично повсюдно: в будинках, квартирах, установах в якості основного або додаткового джерела обігріву. Також буржуйки застосовувалися в землянках, бліндажах, вагонах-теплушках, тобто в похідних умовах.

Буржуйка прийшла на зміну камінів, але незабаром практично зникла з експлуатації після поширення центрального опалення і газових печей. Піч достатньо проста в експлуатації, вона багатофункціональна, проста в транспортуванні і установці – все це зробило буржуйку справжньої народної пічкою.

Конструктивні особливості сучасних буржуйок

Буржуйки кустарного виробництва, як правило, характеризуються низьким коефіцієнтом корисної дії, а саме неефективним спалюванням палива. Розглянемо характерні конструктивні особливості сучасних буржуйок, які дозволяють їй по праву вважатися повноцінною пічкою.

Топка (верхня частина печі) сучасної буржуйки робиться високою, що дозволяє встановити додаткову систему допалювання виділяються при спалюванні палива газів. Це дозволяє значно підвищити ККД печі, а також знизити температуру газів, що надходять в димохід.

Відмінною особливістю дверцята топки, як і згадувалося вище, є наявність термостійкого скла. Наявність скла на дверцятах пічки перетворює звичайну буржуйку в камін. Крім того, на дверцятах встановлюються надійні замикаючі пристрої.

Буржуйка – металева піч, служить для обігріву приміщень, а в окремих випадках і для готування їжі, а також випалу глиняних виробів. Буржуйка, в тому числі і димар, виготовляються з металу. Виходячи з цього піч даного типу характеризується теплової безинерционностью. Тобто приміщення починає нагріватися відразу після розтоплення печі, але і після припинення топки приміщення охолоне практично відразу.

Подібні печі були особливо популярні в першій половині ХХ століття, а також широко застосовувалися в роки другої світової війни. Величезне значення ця піч має для людей старшого покоління, так як буржуйка врятувала велику кількість життів у голодні й холодні часи воєнного періоду.

Буржуйки використовували практично повсюдно: в будинках, квартирах, установах в якості основного або додаткового джерела обігріву. Також буржуйки застосовувалися в землянках, бліндажах, вагонах-теплушках, тобто в похідних умовах.

Буржуйка прийшла на зміну камінів, але незабаром практично зникла з експлуатації після поширення центрального опалення і газових печей. Піч достатньо проста в експлуатації, вона багатофункціональна, проста в транспортуванні і установці – все це зробило буржуйку справжньої народної пічкою.

Конструктивні особливості сучасних буржуйок

Буржуйки кустарного виробництва, як правило, характеризуються низьким коефіцієнтом корисної дії, а саме неефективним спалюванням палива. Розглянемо характерні конструктивні особливості сучасних буржуйок, які дозволяють їй по праву вважатися повноцінною пічкою.

Топка (верхня частина печі) сучасної буржуйки робиться високою, що дозволяє встановити додаткову систему допалювання виділяються при спалюванні палива газів. Це дозволяє значно підвищити ККД печі, а також знизити температуру газів, що надходять в димохід.

Відмінною особливістю дверцята топки, як і згадувалося вище, є наявність термостійкого скла. Наявність скла на дверцятах пічки перетворює звичайну буржуйку в камін. Крім того, на дверцятах встановлюються надійні замикаючі пристрої.